Не мамою єдиною – роль тата у вихованні дитини

Батькова сила, підтримка, турбота і похвала допомагають донечці чи сину розвиватись гармонійно. А хороший дует тата із матусею здатний творити справжні дива! В такій сім’ї чада щасливі, вони часто посміхаються, мають міцне психічне здоров’я. Такі висновки давно озвучили спеціалісти.

По-справжньому турботливий тато завжди реагує на потреби малечі, може відповісти на будь-які питання, погратися, нагодувати, пожартувати. Він здатен замінити маму з її універсальністю. Саме з таким батьком діти, не зважаючи на стать, виростають цілісними особистостями, розвиваються інтелектуально, фізично. В житті вони почуваються впевненими і не бояться змін, нового, незнайомого. Нащадки таких татусів сміливо беруть на себе відповідальність, адже в період зростання почувалися захищеними, потрібними, важливими.

Татусі допомагають формувати в дітях:

  • емоціональну стриманість;
  • оптимізм;
  • жагу до пізнання;
  • почуття відповідальності;
  • врівноваженість;
  • об’єктивність.

Ось чому в тих, хто сьогодні є успішними керівниками, в дитинстві, як правило, були «правильні» батьки. Завдяки саме їм не дуже красиві зовні дівчата виростають харизматичними і щасливими особистостями. Адже похвала тата в дитинстві, нагадування про те, що дівчинка найкраща, стають каталізатором віри у себе, власної сили і конкурентоздатності.

Психологи впевнені: дівчата вибирають супутника життя, схожого на тата. Йдеться не про зовнішні параметри, а про внутрішній світ і риси характеру, ставлення до жінок загалом. Ті, хто ріс без батька, опиняються у зоні ризику щодо вдалого вибору.

Отож, не варто делегувати усі виховні повноваження вчителям, вихователям, гувернанткам. Долю і успішність малечі значною мірою визначає татко. Тож виховуйте завжди, всюди, а головне – власним прикладом!