Чотирилапий бешкетун

Є у мене друг пухнатий,
Бешкетун чотирилапий.
Він із ранку вже не спить,
Мою ковдру шарудить.

Дзвінко гавкає мені:
«Прокидайся, час для гри!
Скільки можна вже лежати,
Біля ліжка дожидати?»

Неохоче просинаюсь,
Цуценяті посміхаюсь:
«Добре-добре, я встаю,
Гратися з тобою йду!»

Швидко з ліжка піднімаюсь,
В одну мить перевдягаюсь,
Їм сніданок, бутерброд,
П’ю улюблений компот.

Всім вітрам наперекір
Біжимо удвох надвір.
Там у будь-яку погоду
Разом знайдемо пригоди.

Грати любимо в м’яча,
Також в хованки й квача,
А ще в класики стрибати,
Кеглі кулькою збивати.

Песик бавиться, пустує,
Без угаву бешкетує.
Я пустунчика хвалю
Та й собі не відстаю.

Ось такий у мене друг ‒
Кращий за усіх навкруг!
Мокроносий та пухнатий,
Бешкетун чотирилапий!

Ольга Науменко