Дитяча гіперактивність

Таких хлоп’ят і дівчаток в колективах видно одразу. Вони постійно в русі, бігають, відволікаються, зривають заняття і втомлюють педагогів. Однак при правильному підході з них виростають справжні лідери  і авторитетні керівники.

Батькам таких чад варто пам‘ятати, що гіперактивність може бути наслідком дефіциту уваги зі сторони рідних. Зізнайтесь собі чесно, чи це не ваш варіант? Отже, в такому випадку варто перерозподілити свій вільний час так, щоб більше його приділити малечі. Разом займайтеся її улюбленими справами, гуляйте, спілкуйтеся і тоді потреби привертати до себе увагу у малечі зникне. Навіть при дефіциті часу можна посадити на кухні юного художника і процесі приготування вечері давати вказівки, хвалити, підказувати щось. А вже після закінчення роботи можна кілька хвилин поскакати разом, взявшись за руки. Для малечі це стане чудовим виходом невитраченої енергії, а для мами — вечірньою підзарядкою.

Терпіння і спокій повинні бути головними інструментами у спілкуванні з такими дітьми. Часто вони не чують батьківських вказівок та прохань. Але крик в таких випадках не допомагає. Краще поплескати  в долоні перед носом сина, який загрався м’ячем, чи зімітувати плач ляльки, що зголодніла, коли донька захопилася танцями.

Слід врахувати, що на гіперактивних дітей краще діє система заохочень, так званого пряника, аніж покарань. Наприклад, за акуратне  і якісне виконання завдань, доручень можна ставити «плюсики» у спеціальному похвальному листі. Альтернативний варіант — в невелику ємність кидати гарні камінці, а коли вона наповниться, обмінювати зібране на подарунок. Таким може бути якась рухлива розвага, до прикладу, похід в аквапарк чи спільна велосипедна прогулянка. Це чудова нагода виплеснути енергію, побешкетувати, дати волю емоціям. Спробуйте!